Тема: «Лихослів’я»

Тема: «Лихослів’я»

Дата проведення ______________________________________________________________

Мета: Надати підліткам інформацію про вплив, значення та силу слова в житті люди¬ни, про негативні наслідки лихослів'я для особистості й суспільства. Пояснити, як лихослів'я руйнує дружні та сімейні стосунки і яким чином можна протистояти цьо¬му явищу. Нагадати підліткам Золоте правило: "Отже, в усьому, як хочете, щоб з вами поводилися люди, так поводьтеся і ви з ними".

Вікова група: учні 7-х класів

Форма заняття: бесіда-дискусія.

________________________________________

Хід заняття

"Лихослів'я" - означає нечистоту, бруд, блюво¬ту.

1. ІСТОРІЯ ЛИХОСЛІВ'Я (інформаційна доповідь)

В історії людства достовірно невідомо, коли вперше з'явилися лайливі слова. Швидше за все, коли в життя увійшло зло.

До слова в усі часи ставилися дуже обережно. "Мовчання - золото", - свідчила стародавня мудрість, попереджаючи людину про відповідальність за сказане слово. У житті є багато незрозумілих для людей речей. Але відомо, що в давніх цивілізаціях покарання за лайливі слова було дуже суворим, особливо якщо лихослів'я відноси¬лося до батька чи матері. Закон свідчив: "Хто лихословитиме батька свого або матір свою - той хай буде страчений". Про що турбувалися люди, запроваджуючи в життя такі закони? Ймовірніше, щоб убезпечити свій народ від покарання. Можливо, вони піклувалися про благополуччя та майбутнє підростаючого покоління, яке виховува¬ли на заповіді: "Шануй батька свого і матір, так буде тобі благо, і будеш довго жити на землі". Закони попереджали, що "від слів своїх виправдаєшся і від слів своїх осу¬дишся", а також "за всяке марне слово, яке скаже, людина дасть відповідь".

Життєвий досвід свідчить, що лихослів'я - велике зло, яке не приносить благо¬словення і благополуччя народу та суспільству, а тому має бути покаране і негідне людського товариства.

Так, на Запорізькій Січі за лихослів'я людину карали батогом, прив'язавши її до стовпа. Лихослів'я заборонялося навіть під час військових походів, щоб не наклика¬ти біду і щоб похід був успішний. Лайливі слова на адресу друга або недруга суворо заборонялися.

Московський цар Олексій Михайлович Романов (1645-1668) за публічно ви¬словлені лайливі слова карав стратою.

Петро І (1689-1725) спеціальним указом велів секти різками лихословів. Існу¬ючий тоді звід життєвих правил і повчань "Домострой" захищав принципи патрі¬архального побуту, зокрема беззаперечне підпорядкування голові сім'ї, шанування батька й матері. Таке ставлення до батьків зберігалося аж до середини XX століття.

В кінці XIX століття тих, хто вживав мат, урівнювали з безбожниками та анархіс¬тами.

Наполеон, який мріяв потрясти всю Європу лайливими словами і довести, що не боїться ні Бога, ні диявола, ні людини, зазнав фіаско.

В минулі часи використання нецензурних слів розглядалося не лише як лихослів'я, а й як опоганення норм людського буття.

2. Бесіда «Чи підтримує лихослів'я рівень здобутого автори¬тету?»

Психолог. Прагнення до поваги, гідного становища — не¬сумісне з негідними словами. Слід усвідомлювати і цінувати свій авторитет, свій рейтинг (професійний, соціальний, особистісний, сімейний). Якщо хтось хоча б раз почує від нас погане слово, незриму планку нашого авторитету на попередню висоту ми вже можемо ніколи не підняти.

Не думайте, що ніхто і ніколи вас не образить і не висварить. Однак це можна витримати і дати гідну відповідь: «Не те, що входить у вуста, оскверняє їх, а те, що виходить з них». Якщо ж копіювати інших, говорити «як усі», то не треба потім дивуватися, що у вас у житті не все гаразд: не вас похвалили, не вас відрядили навчатися за кордон. Людину видно навіть тоді, коли вона про це не думає. (Висловлювання учнів)

Психологічний коментар. Бесіда дає змогу спростувати міфи  про те, що лихослів'я означає авторитет, що лайкою його можна добути й утримувати на належному рівні.

3. Бесіда «Розпочни із себе»

Психолог. Що робити з тими, хто лихословить? Не можна виправити все суспільство, але зупинити лихослів'я всередині сім'ї, класу, групи можна. І розпочинати слід із себе, беручи приклад із людей, які не лаються. Навіть у найгіршому середови¬щі є люди, до яких бруд ніби не пристає. Тому завжди є на кого спертися і чинити опір злу. Цих людей називають моральними і такими, що володіють нормами етикету. Моральними рисами, які визначають ставлення людини до інших, є: доброта, великодушність, гідність, скромність, милосердя. А етикет — дотри¬мання регламентованих норм у стосунках між людьми. Ось таких орієнтирів слід дотримуватися, вдосконалюючи себе. Впливати на тих, хто лихословить, слід власним прикладом високої мовної культури. Наведемо для прикладу притчу: «Жила одна людина. У дитинстві вона хотіла переробити світ, в юності — країну, у зрілості — сім'ю, у старості — себе. На її смертному одрі рідні почули дивне зізнання: «Якби я в дитинстві почав із себе, то зараз переробив би світ». Ознакою зрілої особистості є вміння керувати собою, натомість незріла особистість намагається ке¬рувати іншими. (Висловлювання учнів)

Психологічний коментар. Бесіда актуалізує у свідомості учнів цінність високих моральних рис, стимулює дієве ставлення до власного мовлення.

4. Бесіда «Лихословлю, бо це «круто»!»

А. «Крутий = самовпевнена поведінка + багато агресії».

Б. «Сильна особистість = впевнена, виважена, адекватна по¬ведінка + багато підтримки і доброти».

Отже, «крутий» виявляє фізичну і вербальну агресію, для нього це, як правило, самоціль. А насправді сильний викорис¬товує свою силу для утвердження добра.

Учням пропонується порівняти характеристики «крутої» і сильної особистостей.

1. Сильна особистість — це людина, яка вміє опанувати себе, а не інших; вміє приймати рішення сама, а не робить це за ін¬ших; сильна зріла особистість спочатку збирає факти, а потім

приймає рішення, і тому є відкритою для спілкування.

2.     «Круті» часто стикаються з опором і агресією щодо себе, бо люди не хочуть, щоб їх хтось контролював; незріла особистість спочатку приймає рішення, а потім підганяє під нього факт,

і тому часто є підозрілою.

3.  Сильну особистість люблять, а «крутого» — бояться.

4.     Під час суперечки сильна особистість не обмежує прав інших, а «крутий» відстоює позицію «Я правий, ти - ні», яка часто-густо супроводжується образливими словами. Щоб стати сильною особистістю, слід навчитись уникати негатив¬них оцінних суджень — «придурок», «ідіот» тощо. Ці слова викликають «лихі» думки, спричиняють роздратування і гнів. Такий стан провокує грубу лайку. «Лихі» слова, незалежно від того, вимовляються вони вголос чи мовчки, мають такі

особливості:

•     драматизують ситуацію — вона стає «жахливою» і «ката¬строфічною»;

•     за допомогою цих слів ви стверджуєте, що «нічого не можна виправити» і не шукаєте виходу із ситуації;

•     у цих словах неодмінно згадується те, що хтось перед вами у чомусь завинив; думка фіксується на вимогах, які ви¬суваються до інших, — «ти повинен», «я вимагаю», «ніхто не

має права».

•     Щоб побороти «лихі» слова, потрібно вміти переключа¬тися на «хвилю поміркованості». Прикладом тут може бути така позиція: «Зріла людина світ бачить реалістично. Варто пам'ятати про те, що люди не можуть бути бездоганними і мають право на помилки, що ніхто з людей (навіть батьки) не прийшов у цей світ для того, щоб задовольняти мої вимоги й очікування».

5.  Вправа «Як подолати лихослів’я»

Аби вміти побороти свій гнів і попередити вживання лихо¬слів'я учням пропонується наступна схема:

•      у чернетці наведіть ситуації, що провокують лихослів'я;

•      опишіть ситуацію об'єктивно, як би її зафіксувала відео-камера;

•      визначте мету вживання лайки (встановлення контролю над іншими; уникнення когось або чогось; помста; перемога в суперечці; захист своїх прав);

•      запишіть свої «лихі» слова;

•      запропонуйте альтернативу у вигляді «поміркованих» думок;

•      спробуйте відчути, які нові почуття з'явились у вас тепер.

Для того, щоб не користуватись у скрутних ситуаціях інвек¬тивною лексикою, людина повинна вміти: упевнено попросити, твердо і впевнено вимагати, адекватно відповідати на справедливу і несправедливу критику, не дозволяти маніпулювати собою, твердо відмовити.

Психологічний коментар. Бесіда дозволяє зняти знак рівності між поняттями «крутий» і «сильний», розкриває особливості «лихих» слів, а запропонована схема — розвиває уяву та вміння моделювати відповідні до теми ситуації

6. Групові дискусії

Учням запропонували для обговорення такі висловлю¬вання:

•      «Зі звички так чи інакше лихословити випливає звичка до здійснення поганих вчинків». (Арістотель.)

•      «Людино, заговори, щоб я тебе побачив». (Сократ.)

•       «Мова — це дії, що відбуваються між людьми». (Регель.)

•      «Лихослів'я — повсякденна колотнеча. Ви берете в ньому участь?»

Психологічний коментар. Такий спосіб організації заняття розвиває вміння слухати і взаємодіяти з іншими, привчає до аналізу думок, роздумів уголос. Активна участь у дискусії стимулює формування негативного ставлення до лихослів'я через те, що така позиція не нав'язується згори, її виробляють під час розмови самі учні.

7. Малювання лихослів'я (арт-терапія)

Для зняття емоційного напруження учням пропо¬нується намалювати погане слово, тобто створити алегоричний образ.